Симеиз, Блакитна затока, Кацивели, Понизовка
Симеиз і околишні селища щільно оточені вигадливими горами й скелями, що визначили особливо сухий і теплий клімат. Тут лікують хворих туберкульозом
Мала хмарність, сухість і прозорість повітря залучила в Симеиз астрономів, а потім і дослідників космосу . Вони влаштувалися в селищі Кацивели. Перший у Криму Аквапарк - самий популярний об'єкт сезону 2002 року - працює в Блакитній затоці на захід від гори Кішка
Планування й транспортне лінії Симеиз - велике курортне селище, приблизно в 15 км по верхньому шосе на захід від Ялти, неподалік від нього по західну сторону знаменитої гори Кішка перебувають курортні селища поменше: Блакитна затока, Кацивели й Понизовка. До них треба їхати по Южнобережному (верхньому) шосе, а в Симеиз по середній дорозі (Севастопольському шосе) іде автобус № 26 від автовокзалу Ялти. Тутешня автостанція поєднує в собі й ринок, і стоянку таксі, і торгівлю, і здачу житла, одним словом - п'ятачок. Другий центр, точніше лінія грошового обігу - у пляжу. До тутешнього причалу теж можна потрапити З Ялти ( від Набережної) на рейсовому теплоході.
Головна вулиця Симеиза - Радянська вигадливо ізвивається, розділяючи нижню парково-санаторну зону й житлові квартали. У її західній частині прокладений досить забавний проспект Леніна: єдина на всю Більшу Ялту пряма вулиця, та ще й з античними скульптурами (у просторечьи Алея Голих мужиків, але є й ще одна місцеву назву - довідаєтеся самі при нагоді...). Проспект незабаром закінчується нормальним, що зміяться навколо гори Кішка асфальтовим серпантином, який виходить у Блакитну затоку й далі до академічного селища Кацивели. Тут від радянських часів залишилося одне з ланок системи "Интеркосмос"- експериментальна лазерна станція спостереження штучних супутників Землі. Нижче її білих куполів видна параболічна антена, за допомогою якої в жовтні 1959 р. уперше в історії людства було прийняте зображення зворотної сторони Місяця, передане радянської автоматичної міжпланетною станцією "Місяць-3". Унікальна апаратура досліджує й природу Сонця
Публіка В XIX столітті еліта обох російських столиць визначила розміреність і витонченість тутешнього відпочинку
У нинішньому столітті постійна робота світил радянської космічної науки й "дикий" відпочинок студентської молоді самих престижних вузів закріпила за Симеизом роль просунутого містечка. Останні роки сюди переметнулася найбільш прогресивна частина знаменитої " ядерної" тусовки Казантипа. Так що до витонченості додалася ще й ексцентричність. Наприклад, відомий у вузьких, але інтернаціональних колах бар "Їжаки". В 1980 році, уже не знаю чому – через близькість Блакитної затоки або через алею зі статуями голих чоловіків, сюди відправилася компанія московських геев. З тих пор до меншостей у Симеизе притерпілися, а збираються вони із усіх пострадянських республік
СамесСаме Звичайно, це гора Кішка Вигадлива форма гори виправдовує її назва: вдивившись, дійсно вгадуєш як би припалу до берега "голову", вище по схилу - вигнуту 260ометрову "спину", а потім "хвіст" гігантської кішки. Поблизу від неї розкидані інші оригінальні за формою вапнякові скелі: Діва, що ступнула в море, уламки зруйнованого штормом Ченця, Панеа, Лебедине крило. Гора здавна була священним місцем. Археологи виявили численні поховання таврів у так званих кам'яних ящиках, а також свідчення перебування й інших народів, наприклад, готовий.
C 1828 року багатійлпромисловець І.А. Мальцов здобував землі для відпочинку й господарства. Його син збільшив сімейний капітал, випускаючи в Росії перші паровози й пароплави, а також кришталь. Він купує маєтки Потоцкого й Наришкіна, а також інші землі й стає власником усього Симеиза. Більшу частину вгідь Мальцовых займали виноградники, фруктові сади й плантації олив. В 1828 році був побудований винний підвал, що зберігся до наших днів. В 500х роках XIX сторіччя в рибальської пристані виріс великий будинок, оточений скляною галереєю, - " Кришталевий палац ". Уже онуки Мальцова добилися визнання Симеиза модним курортом. Подарувавши в 1908 році свій телескоп на горі Кішка астрономам Пулковской обсерваторії, Мальцовы по суті, стали першими, хто відкрив кримський шлях вкосмос.
Тепер найбільша увага молоді залучає вілла " Ксенія ", побудована в 1911 р. відомим ялтинским архітектором Н.П. Красновым у готичному стилі. Уважається, що в ній живуть примари
У цілому Симеиз робить враження старезної пишноти – кращі вілли розвалюються й загрузли в мотлоху. Але крім розкішних руїн і запущеного старого парку багато й сучасних будівель, славиться Симеиз і затишком своїх кафе
Знаменитості В 1820 г. тут побував А.С. Пушкін, його залучили стародавні зміцнення на горі Кішка й скелі Панеа.
В 1885 г. у листі до дружини Лев Толстої відзначив: "Тут добре тим, що, крім теплоти й краси, багато..."
Невелике курортне селище Понизовка ( до революції - маєток Кикенеиз) перебуває на захід від Симеиза й селища Кацивели.
З 1886 до 1917 г. у Кикенеизе жив відомий художник А.І.Куинджи . Найбільш популярна його картина "Місячна ніч на Дніпрі", а от кримський пейзаж легко вгадати в картині "Ісус у Гефсиманском саду", виставленої в Алупкинском музеї. Після смерті художника будинок, у якім він жив, переданий суспільству молодих художників
Сусідня дача належала А.К. Алчевскому - найбільшому гірничопромисловцеві й банкірові дореволюційного Донбасу. Частина його земель потім купили московські купці брати Понизовкины, і в 1920 році був готовий особняк з вежею й гостроверхим дахом, який хазяям довелося кинути. Так що "замок" стали називати дачею Берии.